Андрій Содомора: Гамірні коридори, дзвінок, який кликав на пари і з пар, студентські потоки, аудиторії, постаті й голоси наших викладачів, – все це складалось у широку гаму найрізноманітніших вражень і настроїв, які можна окреслити словом: «університет»

Пану Андрію не подобається, коли до нього звертаються : «Професоре». Каже, що не любить усіх цих регалій. Рідко можна зустріти настільки феноменальну особистість і водночас скромну. Інтерв’ю, що викликає ностальгію, передає дух «того часу» та читається як на одному диханні.

Софія Федина: Якщо хочемо щось змінити – маємо почати з себе і своїх знань

На запитання «Як Ви все встигаєте?» Софія відповідає одразу – не питайте мене такого, я й сама не знаю. Викладацька діяльність, творчість, волонтерство, дипломатія – це все про неї. Під час Революції Гідності вона жила на сцені львівського Євромайдану, а зараз не уявляє свого життя без волонтерства. Про активну громадську позицію, вибір майбутнього фаху та факультет міжнародних відносин у інтерв’ю з Софією Фединою.

Ігор Калинець: Я хотів би бачити молодь патріотичною, щоб це було основне, чим люди керуються в житті, бо в іншому не бачу сенсу

Поет та дисидент Ігор Калинець переконаний, що зараз багато доброї молоді і що сучасна молодь, займається речами, про які їм, тодішнім студентам, і не снилося. У своєму інтерв’ю для рідного університету пан Ігор згадує про однодумців, мрії про незалежну Україну та як жив Львівський університет на зламі 50-60 х рр. XX ст.