Поет та дисидент Ігор Калинець переконаний, що зараз багато доброї молоді і що сучасна молодь, займається речами, про які їм, тодішнім студентам, і не снилося. У своєму інтерв’ю для рідного університету пан Ігор згадує про однодумців, мрії про незалежну Україну та як жив Львівський університет на зламі 50-60 х рр. XX ст.

Презентуємо розмову ще з одним нашим відомим випускником, лауреатом численних письменницьких премій, Тарасом Прохаськом. Якщо хочете дізнатися, як правильно обрати університет і спеціальність, відчути атмосферу “революції на граніті” й довідатись, як випускник біологічного факультету став одним з найвідоміших і найулюбленіших письменників країни – читайте далі.

Ваш вибір навчального закладу був самостійний чи до цього спонукали батьки? Все сталося випадково, я мав вчитись в Острозькій академії, але того року стався один нюанс. І так вийшло, що я готувався до вступу в академію –  репетиторство, додаткові години, вища математика. Але не уклали угоду між університетом і гімназією, яка дозволяла тим, хто закінчує гімназію з добрими оцінками поступати тільки за профільними іспитами. Тобто в мене мали бути іспити з математики та української мови і літератури. І все. Але угоду не уклали. І якщо з математикою і українською мовою […]

Часто люди з дитинства мріють ким вони стануть, мріють про свій вступ в університет, а як було з Вами? Чому Ви обрали саме Львівський університет? Я народився в Росії, в Сибіру і мій батько завжди вважав, що нам треба повертатися до свого історичного коріння. Відтак ми мали переїхати до Львова ще раніше, але не склалося, оскільки за Радянського Союзу це було непросто. Але, як тільки Радянський Союз розпався, ми переїхали до Червонограда і вже звідти мені видавалося, що я маю вступити у Львівський університет. Тим не менше, на перший курс […]

Богдане Миколайовичу, перше, що ми б хотіли у Вас запитати – що для Вас Львівський університет? Це моя alma mater. Він подарував мені зустріч з видатними професорами, непересічними людьми, які викладали в університеті на філологічному факультеті. Я маю на увазі Теоктиста Івановича Пачовського, який читав курс давньої української літературу, Міщенко Леонілу – курс літератури ХІХ ст., Петра Кострубу – курс української мови, Юрія Мушака – викладача латинської мови. Вчили ми латину, щоправда,  коротко. Також Ірину Ощипко – курс стилістики української мови. Щоб скласти іспит з цього курсу, треба було добре […]

Часто люди з дитинства плекають мрії ким стануть у майбутньому, вибираючи місце навчання, років за 5 до вступу в університет. А як було з Вами, чи вибір навчального закладу був самостійний? Вибір був самостійний, але доволі спонтанний, адже, навчаючись у школі я мріяв стати… льотчиком. Однак пізніше я захопився англомовною рок-музикою, і мені дуже хотілося зрозуміти слова пісень, а рівень викладання англійської мови у середній школі міста Кременця на Тернопільщині (звідки я родом) був, м’яко кажучий, для цього недостатній, тому я й вирішив одного прекрасного дня поступити у Львівський університет […]

Розкажіть про своє студентське життя: про вступ в університет, які у Вас були враження від навчання ? Що Ви здобули в університеті, а чого б ще хотіли навчатися і потім вчилися в процесі.  Три роки перед університетом я навчався у Львівському фізико-математичному ліцеї на Караджича, який був і залишається при Львівському університеті. Власне ліцей дав мені дуже хороший фундамент, заклав основу на те, аби вчитися самому. Прийшовши в університет, я вже знав як це, коли ти сам конспектуєш, вивчаєш певні теми, не було такого різкого переходу як буває зі школи, коли […]